24 березня 2026 року у стінах Київського авіаційного інституту відбулася третя публічна дискусія на тему «Демонтаж імперії зла: Сибір, Якутія (Саха), Далекий Схід».

Захід пройшов у Креативному просторі Dhab Науково-технічної бібліотеки НАУ (КАІ) та став продовженням серії публічних обговорень, започаткованих у 2025 році. Попередні зустрічі були присвячені дезінтеграційному потенціалу національних територій держави-агресора, зокрема Кавказу, Татарстану, Ідель-Уралу та інших регіонів.

У центрі уваги третьої дискусії опинилися Сибір, Якутія (Саха) та Далекий Схід — території, де питання національної ідентичності, ресурсної нерівності, політичного контролю та імперської спадщини мають особливе значення. Учасники заходу обговорили можливі сценарії внутрішньої трансформації сучасної росії, ризики майбутніх конфліктів, а також перспективи національного самовизначення корінних народів.

До обговорення долучилися провідні експерти з проблематики постросійського простору, внутрішніх суперечностей рф та майбутнього регіонів, які сьогодні перебувають під контролем кремля.

Дмитро Левус, представник ГО «Аналітичний центр “Об’єднана Україна”», звернув увагу на протестний потенціал Сибіру та Далекого Сходу, який значною мірою зумовлений міжетнічною нерівністю. Окремо він наголосив на наслідках репресивної політики кремля, що ускладнює формування цілісної історичної та культурної ідентичності корінних народів. Також було підкреслено геополітичні інтереси Китаю щодо прикордонних територій.

Віталій Кулик, експерт ресурсу «Хвиля», представив концепцію «постросії», яка передбачає трансформацію території рф у систему незалежних держав. Серед можливих утворень були згадані незалежна Евенкія, Держава хантів і мансі, Держава Ямал та інші політичні формації, що можуть постати внаслідок ослаблення імперського центру.

Політичний консультант Микола Волгов підкреслив, що дезінтеграція рф стане можливою за умов суттєвого послаблення центральної влади. Водночас він звернув увагу на потенційні ризики такого процесу, зокрема міжетнічні конфлікти та боротьбу за ресурси між новими державними утвореннями.

Ірина Верховцева, доктор історичних наук, провела історичні паралелі з початком ХХ століття та нагадала про роль відцентрових тенденцій у розпаді російської монархії. Її виступ дозволив поглянути на сучасні процеси не лише як на політичне явище, а й як на частину ширшої історичної логіки занепаду імперських систем.

Валентин Гладких окреслив можливі сценарії розвитку подій. Оптимістичний сценарій передбачає демократизацію, реальну федералізацію та поступове формування нових політичних суб’єктів. Песимістичний — загострення конфліктів, боротьбу за ресурси та нестабільність у регіонах після ослаблення центральної влади.

Олексій Третяк наголосив на необхідності координації між аналітичними центрами, академічними установами та фахівцями зі стратегічних комунікацій. Така взаємодія є важливою для підтримки процесів національного самовизначення, руйнування імперських наративів і формування реалістичного бачення майбутнього постросійського простору.

Окремо було відзначено, що декан Гуманітарно-мистецького факультету, професор Наталія Мельник, приділяє системну увагу розвитку критичного мислення та аналітичної культури серед студентства. У сучасних умовах такі дискусії є важливою складовою безпекової освіти та відповідають місії defence tech, адже допомагають майбутнім фахівцям краще розуміти політичні, історичні й інформаційні процеси, які впливають на безпеку України.

Публічна дискусія в КАІ стала майданчиком для глибокого аналізу імперської природи сучасної росії, потенційних шляхів її трансформації та ролі України у формуванні нового бачення безпеки в регіоні.